Молодий театр
  
Скажена комедія на 2 дії
 
Автор - Ів Жаміак
Переклад з французької, сценічна редакція та адаптація Олексія Дроздовського
Режисер-постановник – Стас Жирков
Художник-постанвник – Юлія Заулична
Композитор – Ігор Антонов
Помічник режисера -  Віола Соколан
 
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
 
ОЛЕКСАНДР АМІЛЬКАР – н.а. України Олексій Вертинський
МАШУ –  Олексій Нагрудний
 
Багатому, самотньому та невгамовному мсьє Амількару потрібні висококласні брехуни! Художник-невдаха, дівчинка за викликом, актриса одного з театрів... Всіх їх збирають в дивному заміському будинку. Чому? Та тому, що їм пропонують надзвичайну роботу – брехати. І за кожну бурхливу фантазію платить мсьє Амількар. Тож роблять вони все рішуче, з блиском в очах і правдиво! Брехуни знайомляться, закохуються до нестями, і...брешуть, все ж таки... брешуть... Чи ні? Розбирайтеся самі! Адже ви теж запрошені на цю скажену комедію!
 
Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.
 
Прем’єра: 22 травня 2014 року



Преса:

Під яскравою назвою нової комедії Київського академічного Молодого театру «Потрібні брехуни!» ховається колись доволі популярна п’єса французького драматурга Іва Жаміака «Мосьє Амількар, або Людина, яка платить» (переклад, сценічна редакція та адаптація Олексія Дроздовського). Ця історія про бухгалтера, що винайшов екстравагантний спосіб вирішити свої життєві проблеми: за значні гонорари він наймає людей, які повинні вдати-зіграти його дружину, дочку і кращого друга. І все б нічого, але річ у тім, що живі почуття — поганий товар, непіддатливий, ні обліку, ні контролю! Зрозуміло, у фіналі все перевернеться догори ногами і відбудеться дивовижне перетворення — замість емоційних підробок і плотських імітацій з’являться прихильність і навіть кохання. І коли з’ясується, що була велика розтрата, Амількар вирушить відбувати строк, проте вже знаючи: його повернення чекатиме не куплена, а справжня родина".

Ірина Чужинова - "Час збирати аншлаги" - газета "День"
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/chas-zbirati-anshlagi

 

 

58 коментарі

  • Коментувати Галина Васильевна.. Понеділок, 29 травня 2017 09:27 Автор Галина Васильевна..

    спасибо за прекрасный вечер в вашем обществе....

  • Коментувати Юлия Четвер, 13 квітня 2017 16:14 Автор Юлия

    Спектакль необычный! Побывав на одном спектакле Жиркова, его режиссерский стиль можно легко узнать. Много смеха вызывают простые действия: упал, ударил, почесал причинное место - обычно то, с чего смеются дети; но это же так здорово - прийти в театр и насмеяться от души. Параллельно идет линия эмоций и чувств, которая в конце спектакля может вызвать слезы. Яценко - настолько колоритная, что только ее выход уже обозначил спектакль как тайфун! Вертинского невозможно не любить! Нравится Дробот! - хороший ансамбль, интересный спектакль! - но на любителя, если сомневаетесь, идите на классику.

  • Коментувати Галина Середа, 29 березня 2017 09:55 Автор Галина

    Неймовірна вистава. Дуже цікавий сюжет вистави, що, як на мене, дає поштовх подумати. Сама поява та відмінна гра Тамари Яценко у 2 дії заслуговує на увагу до цієї вистави. Молодий театр на висоті з кожним разом все більш переконуєшся.

  • Коментувати Лідія Четвер, 10 листопада 2016 12:32 Автор Лідія

    Враження від спектаклю двояке. З одного боку - чудові улюблені актори, а з другого - постановка, на мій погляд, невдала: багато галасу, якийсь балаган. Мені є з чим порівняти. Я подивилась цей спектакль в Академічному театрі в Білій Церкві - враження були неймовірні, актори і постановка чудові, в кінці у багатьох людей текли сльози, я згадую той спектакль і зараз. А тут - розчарування споплюженою п'єсою. Але я все одно люблю Ваш театр, просто наступного разу буде краще.

  • Коментувати Юлія Понеділок, 07 листопада 2016 07:49 Автор Юлія

    Вистава чудова! Дякую всім акторам!!!! Гумор, музика, гра, емоції. Все між собою тонко межує. Відчуваєш порушення "умов контракту" Вержинії, але боїшся, що все одразу скінчиться. І забуваєшся, поглинаєш кожну секунду, чекаєш, що ж далі. А коли Машу зізнається, наче оговтуєшся! Червоне взуття, подібні рухи... Купити емоції без наслідків....

  • Коментувати Сніжана Понеділок, 10 жовтня 2016 11:22 Автор Сніжана

    Дуже шкода, що деякі глядачі роблять поспішні висновки і йдуть завчасно з такої вистави. Я згодна лише з тим, що спочатку вистава видається досить специфічною, але потім події набирають оберти з кожною хвилиною. І ти вже сам починаєш губитися в правді і в брехні. І чим довше йде спектакль, тим більше хочеться, щоб він не закінчувався, бо тут і можна посміятись і, навіть, розчулитись.

  • Коментувати Олександр Понеділок, 26 вересня 2016 13:22 Автор Олександр

    Нажаль пішли зі спектаклю через 20 хвилин від початку. Дуже все награно, неприродньо, відсутнє відчуття реалістичності сцен. Актори, якщо голосно кричите, то це не означає, що ви добре граєте )))

  • Коментувати Прохожий Вівторок, 28 червня 2016 20:47 Автор Прохожий

    Мы как в воду глядели - Виктории Вадимовне присвоено звание заслуженной артистки страны, наконец-то. Мои поздравления великой актрисе и Молодому театру в целом.

  • Коментувати Ігор Неділя, 26 червня 2016 07:06 Автор Ігор

    Велике задоволення бачити на сцені Авдєєнко,Вертинського ,Яценко по окремості,але разом-то вже потрійне задоволення ! Як завжди вразила гра Народної артистки Вікторії Авдєєнко.Так,я не описався-мені байдуже,що хтось подав ,чи не подав,підписав,чи не підписав... А для мене та для більшості шанувальників Молодого Вікторія Авдєєнко -була і є народною улюбленецею ! Прошу розглядати відгук як петицію,підтримати її та надіслати до міністерства культури ! Як мовилося колись у слогані колись опозиційної сили :"Справедливість є-за неї варто боротися !"

  • Коментувати Лорена Вівторок, 07 червня 2016 19:59 Автор Лорена

    Безумно понравился спектакль! Вертинский - океан харизмы и безудержной энергии! В какой-то момент нахлынула волна гордости за украинских актеров, т.к. бывала во многих театрах мира, но такой игры не видела нигде!!!