Молодий театр

Американська комедія з антрактом

За п’єсою Мартіна МакДона «Руковтинання в Спокані»

Переклад Іллі Пелюка, сценічна редакція Андрія Білоуса

Режисер-постановник – Андрій Білоус

Художник-постановник – Борис Орлов

Музичне рішення – Олександр Курій

Помічник режисера – Олександра Меркулова

 

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кармайкл – н.а. України Станіслав Боклан

Мервін – Олександр Ромашко, Дмитро Суржиков

Мерілін – Дар’я Баріхашвілі

Тобі –  Віктор Стороженко

 

Відчути, яка захоплююча історія чекає на Вас цього вечора можна зі слів одного з персонажів, який так само як і троє інших, опинився в номері готелю в місті Спокан, що на півночі штату Вашингтон:
"...Щось обов’язково станеться.Січеш? Щось драматичне. Зараз...А прикинь чувак заселяється, а в нього одна лише рука, а разом з ним приваблива сучка, а з нею, якийсь чорний, і десять хвилин потому, чуються постріли, і вже ані сучки, ані чорного не видно. Що ж далі? Навіть не уявляю. Але що ж далі буде? Хто знає..." 

Американський гумор та українська душа поєдналися в інтригуючій комедії без цензури та гальм за п`єсою кращого драматурга сучасності Мартіна МакДона. 

Увага! У виставі використовується ненормативна лексика.

 

Тривалість вистави -  2 год. 10 хв.

Прем’єра – 29 листопада 2015 року

Преса:

"Оставляя насилие и кровожадность драматургу, режиссер (как и актеры) делает акцент на психологической, эмоциональной составляющей действия. Черный юмор, тонкое знание человеческой натуры, трезвый взгляд на «маленького человека» и, одновременно, бесконечное сострадание к нему, искрометные диалоги, почти детективные повороты сюжета…»

Театральний портал TEATRE - Ірина Бойко - "В поисках руки и утраченного смысла"

http://teatre.ua/review/-poyskax-ruky-y-utrachennogo-smysla/

"...Розгніваний ошуканством тих двох гостей, божевільний каліка закручує шалену колотнечу на знищення їх обох. Цю щільно скомпоновану готельну історію ще активізує четвертий персонаж, не менш навіжений від господаря готельного номера — хитро-шизофренічний портьє.

Газета "України Молода" - Валерій Жолдак -"Під збільшувальним склом і не в три руки"

http://www.umoloda.kiev.ua/number/2793/164/97422/

"...життя героїв як тяжкий сон, де переплутані фантазії та реальність, омана та прозріння, де панує абсурд, ненависть, жорстокість. Усі винні один перед одним і водночас — нескінченно самотні, взаємозалежні, а часом по-дитячому безпомічні і потребують людяності, милосердя та доброти.."

Газета "Демократична Україна" - Едуард Овчаренко - "У пошуках безнадійно втраченого"

http://www.dua.com.ua/culture/item/2511-u-poshukakh-beznadijno-vtrachenogo.html

 

"...Тут у Боклана і Суржикова — рідкісно-сильний, складний і віртуозно точно зроблений акторський дует, завдяки якому ми раптом «упізнаємо», хто перед нами. Можливо, ці двоє — не хто інший, як Дон Кіхот і Санчо Панса — двоє лицарів абсурду, які вічно шукають неможливого.Таких спектаклів у Києві небагато, й «Однорукий» — один із них..."

Газета "День" - Віталій Жежера -  Лицарі абсурду

http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/lycari-absurdu

 

"..."Ніч буде довгою…" — хрипкуватим тембром радянського кіногероя міг передбачити подальші американські події герой спектаклю.  Станіслав Боклан (Кармайкл) зразу задає  потрібний темп. Він — "однорукий бандит", чоловік — гральний автомат, що давно увійшов в азарт і ніяк не може зупинитися...".

Газета "Дзеркало тижня" - Олег Вергліс - "Готель двох світів"

 http://gazeta.dt.ua/CULTURE/gotel-dvoh-svitiv-_.html

Фестивалі/Нагороди:

  • Відзнака Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» у номінаціях:

"Кращі вистави";  "Режисура"; "Чоловіча роль" (Станіслав Боклан)  (2016 р.)

  • Учасник  ХІІ-го міжнародного театрального фестивалю ім. М. Заньковецької (м. Ніжин, 2016р.).  Диплом у номінації за "Високу професійну майстерність" - Дар'я Баріхашвілі.
  •  Премія “Київська Пектораль 2015” -  Дмитро Суржиков У номінації “за краще виконання чоловічої ролі другого плану” за роль Мервіна.

 

20 коментарі

  • Коментувати Виктор Понеділок, 28 березня 2016 00:08 Автор Виктор

    Очень слабая пьеса. Вообще, Макдонах – не великий драматург, хоть его сюжетные идеи и весьма изощренны, производят «нужное» впечатление, но как знаток человеческих душ – абсолютно профнепригоден.
    Его герои яркие, но картонные, ненастоящие. Никому не сопереживаешь и никому не веришь. Все действие производит впечатление какого-то динамичного, но потустороннего кино, снятого для того, чтоб поразить, но не убедить. Совсем как голливудские блокбастеры сегодня, только в театральной специфике.
    И это впечатление не только от «Однорукого». Но эта пьеса вообще воспринимается как проходная, будто бы автор просто упражнялся в умении писать текст для сцены.
    Постановка – тоже не на высоком уровне. Возможно, из-за того, что сам материал некачественный. Актеры выкладывались (и за это их от души следует поблагодарить), но сильно чувствовалась искусственность и в поведении, и во взаимодействии героев. Чересчур много, если можно так выразиться, «театральной манерности», будто бы актеры сыграли сугубо на актерском мастерстве, но совсем не чувствуя героев, ничуть не вжившись в них.
    Кстати, публика хоть аплодировала в конце постановки, но ее общую «неприветливую» реакцию характеризует то обстоятельство, что в ходе спектакля ни разу не прозвучало спонтанных аплодисментов в ответ на какой-нибудь впечатляющий пассаж. Я такую реакцию отмечаю впервые.
    В общем, за работу спасибо. Но все же – ну этого Макдонаха к чертям.

  • Коментувати Владислав Понеділок, 22 лютого 2016 11:33 Автор Владислав

    Огромное спасибо за спектакль!Очень понравилась игра актеров - Боклан и Суржиков как всегда на уровне, а молодые ребята, думаю уже скоро, составят им должную конкуренцию - их высокий профессионализм не вызывает сомнений. Сам спектакль очень понравился своей эмоциональностью - постоянно ловил себя на том, что после минутного смеха до слёз наступает какое-то смысловое резюме, которое погружает меня в размышления о смысле жизни. Ещё раз большое спасибо - успехов Вам и побольше благодарных зрителей.

  • Коментувати Ната Середа, 10 лютого 2016 11:23 Автор Ната

    Була на прем’єрі, дуже классно!! Вже час пройшов, а й досі згадую чудову гру акторів. Заздрю сама собі , що вже подивилася цю виставу. Хотілось би знову, разом з акторами пережити весь цей спалах різноманітних емоцій. Дякую Станіславу Боклану,Дар’Ї Баріхашвілі,Дмитру Суржикові, Вікторові Стороженко - чудова гра!!
    Погоджуюсь з попереднім кометарем. Вистава для молоді і для людей молодих душею.
    Не рекомендовано для перегляду людям зі станом снобістського стилю життя, для тих кому театр це лише класика і всім тим хто (вибачте) пісяє веселками.
    Цілую обнімаю))

  • Коментувати Олена Четвер, 04 лютого 2016 22:02 Автор Олена

    Чудовий акторський склад і акторська гра. А сама вистава просто жах. В театр приходиш, щоб відпочити від буденного життя, пізнати щось прекрасне. А тут купа нецензурного лайна, який чуєш кожен день на вулиці, і навіть по телебаченню. Думали театр більш "чистіший", культурний і не забруднений. Але ні, ця вистава показала, що театр не відстає від сучасного бруду.

  • Коментувати Ирина Неділя, 31 січня 2016 17:25 Автор Ирина

    Спектакль конечно своеобразный. Но лично мне понравился. Станислав Боклан как всегда на высоте! Впервые вижу его в таком амплуа. Неожиданно, смело, сильно! Рекомендую к просмотру всем!

  • Коментувати Микола Субота, 16 січня 2016 21:41 Автор Микола

    Вистава не для всіх, вона орієнтована більше на людей, які розуміють чорний гумор. Цікава сценографія і чудова робота режисера. Боклан грав добре. Ми з подругою дуже хотіли побачити у цій виставі Суржикова, який талановитий актор. Чи може театр заздалегідь попереджати коли і який актор гратиме у майбутньому, зокрема Суржиков ? Прийдемо ще раз . Дякуємо

  • Коментувати введіть своє імя ...Анна П'ятниця, 01 січня 2016 20:15 Автор введіть своє імя ...Анна

    Мені надзвичайно сподобалася гра пана Боклана... Ви - чарівний і щирий, навіть, коли матюкаєтеся...Молодим акторам вчитися і вчитися у вас.

  • Коментувати Любов Неділя, 06 грудня 2015 10:40 Автор Любов

    Я дуже люблю цей театр,ціную і поважаю акторів,Боклану - великий респект: він абияку виставу "витягне". А взагалі, всі актори цієї вистави грали чудово!Один недолік: п`єса - лайно.(Я не ханжа і з почуттям гумору у мене все гаразд)

  • Коментувати Олександр Понеділок, 30 листопада 2015 14:21 Автор Олександр

    Несподівана вистава! Навіть шокуюча... Але дуже цікава -- вечір вихідного лня не виявився марним. Геніальнв актори -- Боклан та Суржиков, яких я бачив у серіалах, виявились фантастичними на сцені. Можливо, лише задовго, хвилин 20 у виставі відверто зайві. Режисер -- молодець !

  • Коментувати Самборська Ю. Понеділок, 30 листопада 2015 02:25 Автор Самборська Ю.

    Трагікомічна вистава у якій чорного гумору, більше, ніж досить, як власне і нецензурної лексики. Проте, це саме той випадок, коли «із пісні слів не викинеш».

    Простий готельний номер зі стінами-решетом від численних пострілів на певний час стає «багатозірковим» замкненим простором для дивних людей, кожен з яких живе у світі свого абсудру, обману, жорстокості та безпорадності.

    Епатаж відсутній! Шоку вистачить на всіх та кожного!

    Мікс емоцій допомагає гладачам сприймати легко відносність існуючих критеріїв життя, абсурдність нашого буття, та й загалом відмовлятись від моральних абсолютів.

    Кожен з героїв має право на милосердя, співчуття та здійснення своїх мрій. У кожному треба спробувати побачити Людину і зрозуміти чому, які життєві обставини зробили її такою, як вона є.

    На мою суб’єктивну думку, для українського глядача ця вистава ВДВІЧІ корисніша для перегляду, ніж інші. Наш народ частково політично-хворий. Усе, що відбувається навколо ми сприймаємо через призму політичних подій, чекаючи позитивного результату, якого немає. «Однорукий», хоч і на дві години, але дозволяє забутись, відволіктись від політичного абсурду. Тут не відбудеться подій після яких додедеться вчергове задуматись чого ми (народ України) такі нещасні.

    І останнє. Акторський склад бездоганний! Станіслав Боклан та Дмитро Суржиков, хоч і без офіційних указів (що не є визначальним насправді), але однозначно народні артисти! Обом окремо браво!! Я кажу, як голос народу, тому що чула реакцію у залі на гру цих харизматичних та талановитих акторів! Суржикова, зокрема, хотілося б більше бачити на театральній сцені. Для глядачів Його гра –суцільна насолода.

    Раджу цю виставу особливо молоді та старшому поколінню молодому душею.